Гипогонадизм у жінок: що це таке, симптоми і лікування

Гіпогонадизм у жінок — це нестача в організмі статевих гормонів. Причин цього патологічного процесу існує багато. При гіпогонадизмі у жінки з’являються різні проблеми зі здоров’ям, у тому числі безпліддя. Тому, щоб зберегти надовго свою молодість, красу і здоров’я, потрібно знати, як виявляється даний патологічний процес.

1 Етіологія і класифікація

Жіночий гіпогонадизм — це патологія, яка супроводжується частковим зниженням або повним припиненням діяльності статевих залоз, тобто яєчників.

пропонуємо Вам ознайомитися

  • Наслідки двостороннього видалення яєчників у жінок
  • Як допомагає препарат Дюфастон при ендометріозі?
  • Характерні симптоми і методи лікування цисталгии
  • Ефективний засіб, яке допоможе жінці завагітніти!

Існує кілька форм даного захворювання:

  1. Гіпогонадотропний гіпогонадизм у жінок обумовлений гіпофункцією яєчників.
  2. Гіпергонадотропний. З’являється при підвищеній функціональності яєчників.
  3. Нормогонадотропною. Гормональний фон знаходиться в нормі, але спостерігаються аномалії розвитку внутрішніх статевих органів.

Захворювання в більшості випадків призводить до нестачі статевих гормонів. На тлі цього відбувається посилення роботи гонадотропінів, основною функцією яких є стимуляція в гіпофізі діяльності яєчників. Наявність аномального процесу призводить до того, що рівень гонадотропних гормонів в крові збільшується, а естрогенів — зменшується.

Брак естрогенів у дівчат призводить до неповноцінного розвитку молочних залоз і репродуктивних органів. Не виключені і атрофічні зміни. Одним з характерних симптомів даного порушення є нерегулярний менструальний цикл. Якщо захворювання почне себе проявляти під час статевого дозрівання, то розвиток вторинних статевих ознак так і не почнеться.

При ураженні гіпофіза, яєчників і гіпоталамуса, в більшості випадків в організмі спостерігається брак стероїдних гормонів.

Гипогонадизм може бути:

  1. Первинним. Аномалії в яєчниках можуть бути вродженими чи набутими після народження.
  2. Вторинним. Часткова або повна відсутність вироблення гонадотропіну через дисфункції гіпофізу.
  3. Третинним. Недостатня кількість вироблюваного люліберіна і фолліліберіна через патології гіпоталамуса.

Існує багато провокують дану патологію факторів. Визначення дійсної причини, яка призвела до порушення діяльності яєчників, рекомендується довірити фахівцеві.

Можливі причини гипогонадизма:

  • патологія ендокринної системи;
  • імунні захворювання;
  • нервова анорексія;
  • хірургічне видалення яєчників;
  • захворювання головного мозку;
  • полікістоз яєчників;
  • променева або хіміотерапія.

Визначення джерела проблеми, яка викликає гипогонадизм, дає можливість провести максимально ефективне лікування.

2 Симптоми і методи діагностування

Симптоматика захворювання залежить від ступеня його вираженості і віку пацієнтки. Характерним симптомом захворювання для жінки дітородного віку є порушення менструального циклу або його відсутність (аменорея).

В пубертатному періоді помітити порушення, які сигналізують про можливе гипогонадизме, можна за такими ознаками:

  • вузький таз;
  • втягнуті соски;
  • убогий волосяний покрив, який не відповідає віковим нормам;
  • недорозвиненість молочних залоз;
  • відкладання підшкірного жиру за чоловічим типом;
  • атрофія геніталій.

Додаткові симптоми, які характерні для даного захворювання, виявляють себе у вигляді порушення скелета з можливою деформацією кісткової тканини. При більш детальному генетичному і лабораторному дослідженні виявляється відсутність статевого хроматину і підвищений рівень ФСГ і ЛГ.

Щоб поставити точний діагноз, необхідно провести лабораторні дослідження біологічних рідин жінки. Також рекомендується УЗД або рентгенографія органів малого таза. Для обстеження головного мозку рекомендується магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Успіх лікування залежить від форми захворювання.

3 Терапевтичний курс

Первинна форма захворювання, як правило, піддається медикаментозної терапії, яка складається з прийому гормональних препаратів (етинілестрадіолу). У тому випадку, якщо менструація так і не настає, то лікування продовжують за допомогою гестагенів та естрогенів.

Дозування лікарських препаратів і тривалість лікування підбирається індивідуально. Іноді терапевтичний курс не має на увазі використання гормональних засобів і навіть навпаки, такі препарати можуть бути протипоказані.

Успішним результатом лікування вважається поява у пацієнтки вторинних статевих ознак, тобто відбувається статеве дозрівання.

Знизити ймовірність появи патології в майбутньому можливо. Для цього необхідно своєчасно проходити медичне обстеження і лікувати всі наявні захворювання організму вчасно.

Ссылка на основную публикацию