Червоні кров’яні виділення між місячними в середині циклу: причини

Кров’яні виділення між місячними виглядають лякаюче для більшості жінок, в той же час дуже важко знайти хоча б одну жінку, яка не зазнала таке явище. Справа в тому, що далеко не всі міжменструальні кров’янисті виділення вказують на патологію — такі кровотечі найчастіше є звичайними фізіологічними процесами і не несуть небезпеки для здоров’я. Однак ймовірність патологічного розвитку явища не можна скидати з рахунку, і будь-які кров’янисті виділення в середині циклу слід ретельно проконтролювати (краще спільно з гінекологом).

1 Сутність проблеми

Нормальними, фізіологічно обумовленими кров’яними виділеннями можуть вважатися тільки місячні (менструація), які відбуваються після закінчення менструального циклу. Тривалість циклу становить 27-36 днів і має строго індивідуальний характер, при цьому стабільність циклу — це один з показників здоров’я жіночого організму. За своєю суттю місячні є кров’яні червоні або коричневі виділення, які можуть мати густу консистенцію з виходом згустків, що обумовлено виведенням відторгнутих елементів внутрішньої оболонки, в т.ч. і з пошкодженням дрібних кровоносних судин.

Періодично заведений режим може порушуватися і коричневі виділення або прояви червоного кольору можуть виявитися в період між плановими місячними. Найчастіше вони виражаються в незначних мізерних проявах, але іноді (до 20% всіх випадків) характеризуються рясним кровотечею. Такі кров’янисті виділення між місячними можуть зумовлюватися як фізіологічними процесами, так і патологічної дисфункцією. Якщо вони з’являються відразу після закінчення менструації або безпосередньо перед нею, то найчастіше викликаються цілком зрозумілими природними причинами.

Кров’янисті виділення в середині циклу можуть свідчити про серйозні порушення в організмі, особливо при наявності додаткових симптомів: больові відчуття, печіння і т.п. Досить часто міжменструальнікровотечі виникають після сексуального контакту — посткоїтальні кровотечі. Вони вкрай рідко призводять до серйозних наслідків, але ставитися до них слід уважно. В цілому міжменструальні кровотечі може мати різний відтінок — рожеві, червоні або коричневі виділення, в залежності від причин їх прояви, консистенції і складу (вмісту крові).

пропонуємо Вам ознайомитися

  • Причини кров’яних виділень при клімаксі
  • Причини появи незначних темних виділень перед менструацією
  • Причини появи виділень з неприємним запахом після менструації
  • Ефективний засіб, яке допоможе жінці завагітніти!

2 Фізіологічні прояви

Міжменструальні червонуваті або коричневі виділення в більшості випадків обумовлені фізіологічними причинами, але не пов’язаними з патологіями, і викликаються зовнішніми або внутрішніми факторами. Виділяються наступні причини таких явищ:

  1. Кровотеча перед місячними відзначається за 1-2 діб до їх початку і пояснюється підготовкою організму до менструації. Такий процес характеризується мізерними обсягами, а якщо мазня не замінює нормальними місячними, то треба звернутися до лікаря.
  2. Аномалія після закінчення менструації може спостерігатися протягом декількох днів, що пов’язано з неповною очищенням матки місячними і позбавленням від залишків кров’яної маси.
  3. У будь-який час в міжменструальний період коричневі виділення можуть виникнути через прийом гормональних контрацептивів. Найчастіше таке явище спостерігається при початку вживання кошти або при його скасування після тривалого прийому. Початок вживання препарату або перехід на інший його тип може відзначатися розглянутої аномалією протягом 3-4 менструальних циклів. При цьому форма контрацептиву може бути різною — таблетки, пластир, гормональне кільце.
  4. Коричневі виділення можуть викликатися засобами термінової контрацепції типу Гінепрістон або Постинор, а також установкою внутрішньоматкової спіралі.
  5. Прийом деяких медикаментозних лікарських засобів з вмістом естрогену можуть стати причиною позапланових кровотеч і збоїв за все менструального циклу.
  6. Некомфортний статевий контакт викликає коричневі виділення при недостатньому зволоженні піхви, жорсткому проведенні контакту, нанесенні внутрішніх травм. В цьому випадку можлива поява мікротріщин, що і викликає кровотечу.
  7. Кровотечі можуть проявитися після відвідування гінеколога, особливо якщо для дослідження брався мазок. Явище викликається невеликими травмами, нанесеними при обстеженні.
  8. Кров’янисті виділення можуть відзначатися протягом певного часу після першого або декількох наступних статевих контактів.

До інших причин появи фізіологічних виділень можна віднести стреси і нервові перевантаження, різка зміна клімату, фізичні навантаження і вплив екстремальних температур. Фізіологічні процеси повинні насторожувати жінку, але не викликати паніку. При тривалої або рясної аномалії рекомендується звернутися до лікаря. Головна ознака таких порушень — відсутність інших насторожують симптомів.

3 Патологічна етіологія явища

Міжменструальні виділення не завжди є нешкідливими процесами. Вони можуть бути ознакою серйозних патологій як запального, так і інфекційного характеру. Такі прояви повинні викликати тривогу своєї тривалістю (більше доби), багатством і частими рецидивами. Особливу увагу треба приділити кровотеч після сексуального контакту — вони найчастіше обумовлені непатогенними факторами, але не в тому випадку, коли повторюються практично після кожного статевого акту або супроводжуються додатковими симптомами. У деяких обставинах секс може прискорити прояв симптомів патології, особливо якщо це стосується захворювань, що передаються статевим шляхом.

Патологічна природа кровотеч між місячними може обумовлюватися наступними серйозними факторами:

  • функціональні порушення ендокринних органів, особливо ураження щитовидної залози;
  • запальні процеси, викликані інфекційними або неінфекційними причинами;
  • серйозні травми сечостатевої системи;
  • гормональний дисбаланс;
  • захворювання яєчників і придатків;
  • неврологічні порушення.

У непланових кров’яних виділеннях особливо виділяються маткові кровотечі. Така патологія може проявитися перед менструацією або навіть замість неї і відноситься до найбільш небезпечним формам. Найбільш ймовірні причини рясного маткової кровотечі: ендометрит матки, ерозія шийки, онкологія статевих органів, запальні захворювання придатків, саркома. У цих випадках необхідно термінове звернення до лікаря. Якщо кров’янисті течії супроводжуються болями тупого характеру в області статевих органів, то це свідчить про протікання гострого маточного запального процесу.

Кров’яна маса рожевого відтінку з різким неприємним запахом перед менструацією або відразу після місячних часто породжується хронічними формами ендометриту або ендоцервіциту. Тривалі і рясні червоні або коричневі виділення в міжменструальний період вказують на серйозні дисфункції органів. Поширеною причиною вважається порушення вироблення гормонів яєчниками. Такі порушення викликають збої в усьому менструального циклу.

В середині циклу (11-14-ий день) несподівані кровотечі можуть вказувати на розвиток гінекологічних хвороб. Фізіологічними можна визнати виділення, в цей період в основному складаються з слизу, зі слідами крові та тривалістю 0,5-3 доби. При підвищенні вмісту кров’яного компонента і більш тривалому перебігу необхідне проведення обстежень, так як такі виділення можуть бути єдиним симптомом гінекологічної хвороби в прихованій формі.

4 Прояви після статевого контакту

Виділення коричневого, червоного, рожевого або темного відтінку з кров’яної основою можуть з’явитися після або в процесі статевого акту по вище розглянутим природних причин, а й патологічна складова може мати місце. Іноді механічні пошкодження зводу піхви, слизової оболонки матки або її шийки викликані руйнуванням ерозованих ділянок. Є висока ймовірність, що кровотеча спровокує статевий акт при наявності таких захворювань, як запалення маткової шийки (цервіцит) або запаленні піхви (вагініт). Шляхом кровотечі після сексу можуть проявитися поліпи і ерозії шийки.

Сексуальний контакт може прискорити подібний симптом і при наявності у жінки інфекційних хвороб, наприклад, хламідіоз. Найбільш ймовірно зараження і прояв захворювань, що передаються статевим шляхом. Кров’янисті виділення в цих випадках супроводжуються додатковими симптомами — підвищення температури, печіння, свербіж, смердючий запах. Такі кровотечі, спровоковані статевим актом, можуть завершитися швидко, але вони мають одну особливість — тенденцію повторюватися при наступних контактах.

5 Діагностування і лікування патології

При появі кровотеч з підозрою на патологічну природу їх походження, необхідно звернутися до гінеколога і пройти відповідні обстеження. Первинний діагноз лікар ставить на підставі огляду та гінекологічних досліджень. Для уточнення проводиться УЗД органів сечостатевої системи і досліджується мазок. Необхідну інформацію дає загальний аналіз крові і визначення рівня гормонів в крові.

Лікування кровотечі, в залежності від його інтенсивності, спрямоване на зупинку втрати крові, усунення причин, що провокують кровотеча і компенсацію втраченого кров’яного обсягу (виняток анемії). Консервативне лікування включає такі напрямки:

  • гормональна терапія (курсове лікування тривалістю 2,5-3,5 місяці) для відновлення гормонального балансу;
  • симптоматична терапія (препарати з кровоспинну ефектом і ліки для посилення маточного скорочення);
  • загальнозміцнююча терапія (вітамінні комплекси, імуномодулятори тощо);
  • спеціальна терапія по усуненню провокуючих чинників (при інфекціях — антибіотики).

Загальна тривалість терапевтичної дії становить 1-6 місяців в залежності від занедбаності процесу.

Кров’янисті виділення в міжменструальний період частіше за все не становлять серйозної небезпеки для жіночого здоров’я, але ставитися до них слід з повною серйозністю. Вони можуть бути симптомами патологічних відхилень, які потребують термінового лікування. Але навіть коли причини не мають патогенної природи, треба контролювати процес не допускаючи великих втрат крові, ослаблення організму і зараження. Самолікуванням займатися не рекомендується, щоб не викликати ускладнень при постановці невірного діагнозу. При появі підозр на патологію треба терміново звернутися до лікаря.

Ссылка на основную публикацию